Коли я думав про події на сході
України, у мене виникало відчуття, що десь я вже бачив щось схоже. І нарешті
згадав. Був один фільм у якому йшлося про вигадану історію. Начебто Сполучені
Штати зруйновані, війни і громадянські конфлікти разом з екологічною
катастрофою та чумою знищили майже все. Залишки населення виживають в таких
собі містах, які тероризують загони начебто «ідейних» борців за щось, а
насправді просто бандюків і мародерів, які примусово збирають «дань» і рекрутів
з населення на потреби своєї «армії» з певними напіврелігійними принципами,
один з яких – «існує лише одне покарання – смерть». І тут один волоцюга
знаходить старий одяг поштаря Сполучених Штатів Америки і, начепивши його на
себе, заявляється в одне з міст, стверджуючи, що Сполученні Штати реставровані
і він представник поштової служби США. Хоча його побажання не сягають далі
безплатної тарілки супу, запит в суспільстві на стабільність, на мир, на
спокій, на справедливе правління без постійного страху бути вбитим і пограбованим
армією «терористів», виявляється настільки високим, що йому не тільки вірять,
але й одразу знаходяться послідовники – «поштарі», які розносять по всім «містам»
не тільки листи, але і «вірус надії» на відновлення миру і порядку, які
прийдуть разом з відновленням Сполучених Штатів. Символом цієї надії стають
прапор США і гімн США. Конфлікт постає саме між людьми, які отримали надію, і
бандою («армією») терористів, які сповідують «право сили» чи може «право
зброї». Для них загрозою є сама надія на відновлення порядку, тому вони
спалюють прапор, знищують все, що є символом Сполучених Штатів (як поштова
служба), і жорстоко вбивають усіх, хто має хоча б надію на відновлення США.
Не буду казати про те, як
завершується фільм, бо це несуттєво. Надія людей на відновлення порядку – ось
що спільного я побачив у подіях на Сході України і в цій картині. Символом цієї
надії стає прапор і гімн України. Ось чому Дніпропетровськ і Чернігів сьогодні
в синьо-жовтих кольорах. Це захист від чуми, яка охопила Схід. Ось чому
терористи так ненавидять синьо-жовтий прапор і гімн України. Там, де діють їх
загони, за ці речі вбивають (існує лише одне покарання – смерть). Незважаючи на
те, вдасться чи ні зреалізувати мирний план Президента України, у людей в
Донецькій і Луганській областях України є величезна потреба в надії на мир,
спокій, звільнення від озброєних «сепаратистських» банд. І все більше людей в
цих областях свою надію на мир, пов’язують саме з українським прапором.
Якщо дещо узагальнити, то в
більшості людей є саме така потреба, усвідомлена чи не усвідомлена. Вони
бажають справедливого і мирного правління. Правління, яке принесе спокій землі,
на якій вони живуть, яке звільнить їх від несправедливості, гноблення, яке дасть
мир і безпеку. Вони готові на те, щоб людина, яка дасть їм такий очікуваний
спокій, мала безмежну владу і повноваження. Головне, щоб такий правитель був
так само безмежно справедливий і з великою любов’ю піклувався про своїх
підданих. Такі очікування протягом історії зіграли «злий жарт» не з одним
народом. Передаючи владу, підкорюючись черговому «царю» чи диктатору, люди
замість «доброго пастиря», на якого вони сподівалися, отримували жорстокого
тирана, який знущався з власного народу і вів його у прірву воєн з іншими
народами. Останньою помилкою народів землі буде визнання і «тепле прийняття»
Антихриста, прототипи якого ми бачимо в багатьох земних правителях минулого і навіть сьогодення.
Правда ж в тому, що правління,
якого так прагне людське серце – це справедливе і водночас мирне правління
Христа. Саме Його царство, як воно змальоване в Біблії, повністю відповідає
запитам будь-якого народу. Саме Він є «Бажанням всіх народів» в книзі пророка
Огія 2:7, бажанням, може навіть не усвідомленим цими народами. Саме такий
Правитель, Господь Ісус Христос, і Його правління, принесуть мир і спокій землі
і задовольнять серця людей. Хай приходить Твоє царство!
